Чорнобильська трагедія -навічно в пам’яті народу.

2012-12-14

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – день пам’яті в Україні. Цього дня з великою вдячністю згадуємо тих , хто рятував світ від катастрофи , хто не замислювався про нагороди і славу , а сумлінно і героїчно виконував свої професійні обов’язки.

Напередодні цієї дати в Інтернет – залі районної бібліотеки відбувся вечір – вшанування «Минуле стукає в наші серця». На захід були запрошені учні 8 – х класів СШ № 2 та ліквідатор аварії на ЧАЕС, капітан запасу Сумченко Володимир Борисович.

Ведучі вечора Наталія Пономаренко та Алла Новікова розповіли присутнім про найбільшу катастрофу в історії людства, згадали людей, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, котрі своєю працею, своїм подвигом, ціною власного життя зупинили розповсюдження аварії на 4 – му енергоблоці, змогли локалізувати зруйнований реактор, уклавши його в бетонний саркофаг.

Серед учасників ліквідації техногенної Чорнобильської аварії були і наші земляки - тростянчани. Один з них Сумченко Володимир Борисович.

Ліквідатор розпочав свою розповідь, згадавши товаришів чорнобильців, які відійшли в небуття, виконавши свій почесний обов’язок громадянина.

У жовтні 1986 року Володимира Борисовича з іншими спеціалістами Сумщини було направлено заступником командира спеціалізованого батальйону хімічного захисту на Чорнобильську АЕС для ліквідації наслідків трагедії. На атомній станції наш земляк проводив роботи по дезактивації приміщень 1 та 2 енергоблоків. Ліквідатори працювали в екстремальних умовах, не рахуючись ні з чим, без відпочинку, не маючи відповідного спорядження, ризикуючи здоров’ям, життям, йшли на виконання поставлених завдань, з усвідомленням відповідальності за долі мільйонів.

Майже чотири місяці (з жовтня 1986р. по січень 1987р.) напруженої праці на атомній станції. За цей час Володимир Борисович здійснив 52 виїзди в небезпечну зону, отримавши 25 ренген радіоактивного опромінення.

Підірвалося здоров’я ліквідатора. Останнім часом хвилюють хвороби, доводиться лікуватися в лікарнях, санаторіях.

Затамувавши подих учні слухали спогади ліквідатора, ставили йому багато питань. Вдячні школярі подякували Володимиру Борисовичу за прекрасну розповідь, привітали його квітами та сфотографувалися на згадку.

Хай залишиться в минулому й ніколи не повернеться жах чорнобильської катастрофи. А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій, життя.